Світова спадщина ЮНЕСКО з 2013
Петриківський розпис — культурна спадщина, яку я приносю з України.
Квіти, що світять. Птахи, що танцюють. Орнаменти, що розповідаються століттями. Петриківський розпис — традиційна українська манера малювання — і з 2013 року входить до нематеріальної світової спадщини ЮНЕСКО.
Що робить петриківський розпис особливим.
Петриківський розпис походить спочатку з села Петриківка в Україні, в регіоні Дніпропетровськ. Техніка виникла як розпис стін будинків та печей і розвивалася протягом поколінь в самостійне народне мистецтво.
Що в ньому особливого:
- Тонкі пензлики з котячого волосу або куничого волосу для філігранних ліній
- Кінчики пальців як інструмент — так, правда: багато квітів малюють малим пальцем
- Симетрія й ритм — композиції слідують старим правилам, але ніколи не жорсткі
- Мотиви — піони, дзвоники, ягоди, птахи, метелики, виноград
2013 року петриківський розпис потрапив в ЮНЕСКО-список нематеріальної світової спадщини.
Чому я викладаю петриківський розпис.
Петриківський розпис я вивчила в Театрально-художному училищі в Дніпрі й відтоді його не випускаю. В Україні ця техніка — звичайна річ, а тут, у Шлезвіг-Гольштейні, вона практично невідома.
Саме тому мені така радість передавати її далі. Петриківський розпис — медитативний, дивовижно швидко навчається й неймовірно вдячний: навіть твої перші вправи виглядають як справжнє мистецтво, тому що сама техніка така сильна.
Що ти отримаєш з петриківського курсу.
Класичні основні форми
Крапля, ягода, листок, квітка
Робота з пензликами й кончиками пальців
Традиційні інструменти
Кольорові композиції
За традиційними правилами
Власний завершений твір
На папері чи дереві
Фонові знання
Походження й символіка мотивів
Прямий доступ
До рідкісної традиції
Спробуй петриківський розпис.
Чи ти вперше тримаєш пензель, чи вже маєш досвід з іншими техніками: петриківський розпис — чудовий вхід у живопис — і одночасно до шматка української культури, яка живе особливо напружено прямо зараз.
